Мінрегіон пропонує запровадити виключно судовий порядок заборони експлуатації об’єктів

Sorry, this entry is only available in Ukrainian.

Метою розробки та прийняття проекту Закону є запровадження виключно судового порядку заборони експлуатації об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) або значними (ССЗ) наслідками, які не прийняті в експлуатацію, а також забезпечення скорочених строків розгляду справ за позовами про припинення права на виконання підготовчих та/або будівельних робіт, про скасування реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації, про заборону експлуатації закінчених будівництвом об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) або значними (ССЗ) наслідками, які не прийняті в експлуатацію.

Суть проекту акта

Проектом Закону пропонується внести зміни до КУпАП, ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності».
У Кодексі адміністративного судочинства України передбачено встановлення особливостей провадження у справах за зверненням органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, скорочення строків розгляду справ у судовому порядку шляхом негайно повідомлення судом відповідача та інших учасників справи щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи; встановлення особливостей подання заяв по суті та особливостей обчислення процесуальних строків в даній категорій справ; проектом Закону визначено також, що судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції зазначених справ набирають законної сили
негайно, що не звільняє сторону від права звернутись до відповідного суду з апеляційною скаргою. Передбачено також звільнення від сплати судового збору органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Крім того, проектом Закону пропонується внести зміни до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», передбачивши заборону експлуатації об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними наслідками (СС3), які не прийняті в експлуатацію, виключно у судовому порядку.
До Закону України від 17 січня 2017 року №1817-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності» пропонується внести зміни, передбачивши в якості підстави для скасування реєстрації декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт – судове рішення, що набрало законної сили та виключити наступні підстави для скасування реєстрації зазначеної декларації:
  • встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об’єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об’єкта та вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства, невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю;
  • скасування містобудівних умов та обмежень;
  • виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта;
  • виконання будівельних робіт, не передбачених згідно з декларацією про початок виконання будівельних робіт.

Статистика

Слід зазначити, що результати проведеного у 2018 році Державною аудиторською службою України державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм у Держархбудінспекції за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 засвідчили, що незважаючи на суттєве збільшення судових витрат у 2016-2017 роках, їх обсягу недостатньо для захисту інтересів інспекції у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Зазначене підвищення забезпечувалося переважно за рахунок скорочення витрат на придбання канцелярського приладдя, паливно-мастильних матеріалів тощо, що призводило до погіршення матеріального забезпечення діяльності установи в цілому.
Згідно результатів проведеного аудиту, для забезпечення якісних змін в управлінні державними ресурсами, на думку аудиторів, доцільним є вирішення низки питань, які дадуть змогу підвищити ефективність використання Держархбудінспекцією коштів для реалізації завдань, передбачених паспортом бюджетної програми, а саме: ініціювання звільнення від сплати судового збору органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Також, кількість звернень Держархбудінспекції до суду за 11 місяців 2019 року становить 2404 поданих позовів, апеляційних скарг, заяв про забезпечення доказів/позову; середній розмір судового збору за подання одного позову (апеляційних скарг, заяв про забезпечення доказів/позову) в 2019 році становить 1,9 тис. грн; сума сплаченого Держархбудінспекцією судового збору за вказаний період становить 6 151 321,82 грн, що свідчить про збільшення навантаження на державний бюджет.
 Вказаний проект Закону було оприлюднено для громадського оговорення ще 21.01.2020 року. Проте вже в кінці лютого Мінрегіон листом від 25.02.2020 року №7/30/3180-20 (вх. №698/2 від 25.02.2020 року) попросив Державну регуляторну службу України продовжити термін розгляду проекту у зв’язку з необхідністю його доопрацювання.
 
 2020