«Приватні ДАБІ» та інші зміни до законів щодо містобудівної та архітектурної діяльності (в т.ч. здійснення держархбудконтролю)
14.04.2020 року в Верховній Раді України зареєстровано проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо містобудівної та архітектурної діяльності (реєстраційний №3336 від 14.04.2020 року).
В пояснювальній записці сказано, що прийняття запропонованого законопроєкту обумовлено необхідністю закріплення на законодавчому рівні відмови від монопольного становища державного органу, який наділений як повноваженнями з надання адміністративних послуг у сфері будівництва, так і повноваженнями з нагляду та контролю у цій сфері. Реалізувати цю мету пропонується шляхом розширення переліку суб’єктів, уповноважених на реєстрацію та видачу документів, що надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, а також прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів. При цьому, повноваження з контролю і нагляду в галузі будівництва залишаються у центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, оскільки державний архітектурно-будівельний контроль є виокремленою частиною державного містобудівного контролю і тому не можу бути делегований.
Проте чи все так добре, як описано в пояснювальній записці до законопроєкту, та чи не призведуть запропоновані зміни до збільшення корупції у сфері містобудування (зокрема, контролю та нагляду)?
Зміни, передбачені законопроєктом 3336
Нові терміни та визначення:
- будівельна діяльність – діяльність, пов’язана з новим будівництвом, реконструкцією, реставрацією, капітальним ремонтом, знесенням об’єкта архітектури, консервацією незавершеним будівництвом об’єкта, яка включає архітектурно-будівельний контроль, виконання організаційно-технічних заходів, в тому числі, здійснення технічного та авторського нагляду, надання інженерних послуг в будівництві.
- містобудівна діяльність – діяльність у сфері планування територій та керування будівельним розвитком, яка полягає у створенні та підтриманні повноцінного середовища життєдіяльності людини та охоплює прогнозування розвитку територій, планування, забудову територій, проєктування, будівництво, благоустрій населених пунктів, їх частин та окремих об’єктів, комплексну містобудівну реконструкцію забудованих територій, створення соціальної, інженерної та транспортної інфраструктури, збереження історико-культурного середовища.
- об’єкти архітектури – будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об’єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, створений на основі проєкт;
- об’єкти будівництва – будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури, які знаходяться в процесі нового будівництва, реконструкції, реставрації або капітального ремонту;
- реєстратор у сфері містобудівної діяльності – особа, яка перебуває у трудових відносинах із суб’єктом державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності (крім самозайнятих осіб), самозайнята особа, яка здійснює діяльність з надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, а також прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів.
- суб’єкти державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності – визначені в цьому Законі органи державної виконавчої влади, виконавчі органи органів місцевого самоврядування, їх структурні підрозділи, самозайняті особи та організації, що здійснюють свою діяльність у сфері експертизи проєктної документації на будівництво, незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, які здійснюють державну реєстрацію у сфері містобудівної діяльності та наділені повноваженнями щодо надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів будівництва;
- державна реєстрація у сфері містобудівної діяльності – офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту набуття особою права на виконання підготовчих та будівельних робіт, скасування (анулювання) такого права, внесення змін до інформації про виконання будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, шляхом видачі сертифікатів, реєстрації декларацій про готовність об’єкта до експлуатації, внесення змін до них, повернення декларацій та скасування їх реєстрації, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
- комплекси будівництва (будови) – сукупність об’єктів будівництва (будинків, будівель, споруд, та/або лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури), зведення та реконструкція яких здійснюється за єдиною проектно-кошторисною документацією.
- кваліфікаційний сертифікат – документ встановленого зразка, що підтверджує відповідність виконавця кваліфікаційним вимогам у сфері діяльності, пов’язаної із будівельною, архітектурною або містобудівною діяльністю;
- професійна атестація виконавця – процедура, за допомогою якої підтверджується професійна спеціалізація, рівень кваліфікації і знань відповідного фахівця.
«Приватні ДАБІ»: поява реєстраторів у сфері містобудівної діяльності (в т.ч. самозайнятих осіб) може призвести як до зникнення корупції в цій сфері та суттєвого спрощення оформлення всіх документів, так і до появи «чорних реєстраторів ДАБІ» і, відповідно, появи ще більшої кількості проблемних об’єктів (довгобудів). Законодавець передбачив певний запобіжник у вигляді обов’язкового страхування відповідальності таких осіб, проте побачимо, як буде на практиці.
Повноваження органу держархбудконтролю: ДАБІ (а після створення – ДІМУ) «повертає» собі право скасовувати право на виконання підготовчих та будівельних робіт (повідомлення та дозволи на будівництво) у позасудовому порядку! Хоча з 01.06.2020 року подібне скасування повинно було б здійснюватися виключно через суд.
Державний архітектурно-будівельний контроль: запропоновано «розповсюдити» держархбудконтроль на дотримання замовниками, проектувальниками, архітекторами (інженерами), експертами, підрядниками, експертними організаціями, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, введення об’єктів в експлуатацію.
Визначення класу наслідків: правильність визначення класу наслідків (відповідальності) перевіряється під час проведення експертизи проектної документації на будівництво, якщо здійснення такої експертизи є обов’язковим відповідно до закону, або під час реєстрації документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів.
Перелік змін, які вносяться до тих чи інших нормативно-правових актів (з пояснювальної записки до проекту №3336)
Зміни, що пропонується внести до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»:
- запровадження інституту реєстратора у сфері містобудівної діяльності з метою запровадження єдиних кваліфікаційних вимог та підвищення рівня відповідальності осіб, що провадять діяльність, пов’язану з видачею документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів;
- надання права провадити державну реєстрацію у сфері містобудівної діяльності експертам та експертним організаціям, що провадять діяльність з експертизи проектної документації на будівництво, з метою демонополізації ринку та надання суб’єктам ринку права вибору, підвищення рівня кваліфікації осіб, що мають право здійснювати державну реєстрацію у сфері містобудівної діяльності;
- запровадження прозорого механізму контролю за діяльністю суб’єктів державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності, запобігання можливим зловживанням;
- запровадження обов’язкового страхування цивільної відповідальності нових суб’єктів державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності з метою підвищення рівня їх відповідальності та забезпечення механізмів одержання компенсації за допущені такими суб’єктами помилки чи порушення при здійсненні реєстраційних дій у сфері містобудівної діяльності;
- запровадження контролю за розробкою містобудівної документації на місцевому рівні та за її реалізацією, який пропонується покласти на Державну інспекцію містобудування (ДІМУ);
- заміна ліцензування у сфері будівельної діяльності на запровадження інституту відповідальних виконавців суб’єктів господарювання, що провадять господарську діяльність з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками;
- врегулювання питання проведення професійної атестації виконавців робіт, пов’язаних із містобудівною діяльністю, в тому числі, із створенням об’єктів будівництва, архітектури та містобудування, із виконанням будівельних робіт на об’єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, на єдиних засадах;
- запровадження прозорих механізмів контролю за діяльністю суб’єктів господарювання, що провадять господарську діяльність з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками;
- запровадження загальнодоступних реєстрів (переліків), що мають стати компонентами електронної системи: державного реєстру реєстраторів у сфері містобудівної діяльності, реєстру страховиків, що здійснюють страхування цивільної відповідальності суб’єктів державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності перед третіми особами, переліків суб’єктів господарювання, що провадять господарську діяльність з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, суб’єктів державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності;
- розподіл на законодавчому рівні функцій між центральними органами виконавчої влади, які реалізують державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду;
- закріплення на законодавчому рівні порядку, відповідно до якого зупинення виконання будівельних робіт та зупинення експлуатації не введених в експлуатацію об’єктів вимагає одержання судового рішення.
Зміни, що пропонується внести до Закону України «Про основи містобудування»:
- розподіл на законодавчому рівні функцій між центральними органами виконавчої влади, які реалізують державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду;
- виключення норм, що стосуються ліцензування у сфері будівельної діяльності.
Зміни, що пропонується внести до Закону України «Про адміністративні послуги»:
- доповнення переліку суб’єктів, що надають адміністративні послуги, реєстраторами у сфері містобудівної діяльності та суб’єктами державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності.
Зміни, що пропонується внести до Закону України «Про архітектурну діяльність»:
- виключення норм, що стосуються порядку здійснення професійної атестації виконавців робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, у зв’язку з врегулюванням даного питання у Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Зміни, що пропонується внести до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності»:
- виключення діяльності у сфері будівельної діяльності з переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню у зв’язку з запровадження інституту відповідальних виконавців суб’єктів господарювання, що провадять господарську діяльність з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.
Зміни, що пропонується внести до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»:
- включення положень, що мають сприяти практичному застосуванню відповідальності суб’єктів, що здійснюють експертизу проектної документації, за порушення допущені при складанні висновків проектної документації;
- приведення відповідальності замовників за незабезпечення здійснення технічного та авторського нагляду до однакового розміру;
- запровадження відповідальності суб’єктів містобудування, які здійснюють господарську діяльність з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, за виконання відповідних робіт за відсутності у штаті атестованих відповідальних осіб;
- запровадження відповідальності експертних організацій та експертів, що здійснюють свою діяльність у сфері експертизи проектної документації на будівництво, які здійснюють державну реєстрацію у сфері містобудівної діяльності, за порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності при здійсненні повноважень суб’єктів реєстрації у сфері містобудівної діяльності на рівні з розміром відповідальності, встановленої для замовників чи осіб, що одночасно виконують функції замовника і підрядника, за експлуатацію або використання об’єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об’єкта до експлуатації чи в акті готовності об’єкта до експлуатації.
Зміни, що пропонується внести до Кодексу України про адміністративні правопорушення:
- запровадження відповідальності за порушення законодавства, допущені під час планування і забудови територій, на посадових осіб суб’єктів державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності, а також безпосередньо на суб’єктів державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності, що здійснюють свою діяльність як самозайняті особи.
Ⓒ 2020