ПАТ “ЛЬВІВГАЗ” ШТУЧНО ЗАТЯГУЄ З ПІДКЛЮЧЕННЯМ НОВИХ СПОЖИВАЧІВ ДО ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ГАЗОПОСТАЧАННЯ

Останнім часом представники девелоперських компаній нарікають на затягування компанією ПАТ «Львівгаз» процесу підключення новозбудованих житлових комплексів до центрального постачання газу.

За їх твердженнями протягом останнього року ПАТ «Львівгаз», встановлюючи індивідуальні вимоги до кожного із об’єктів, затягує в цілому процес підключення новобудов до постачання газу. Це в свою чергу впливає на терміни введення в експлуатацію нового житла, втім альтернативи компанії-монополісту на ринку постачання газу немає.

За словами Юрія Мартинюка, виконавчого директора Асоціації західноукраїнських забудовників, таких нарікань є багато.

«Кожен забудовник, котрий працює з великими житловими комплексами, рано чи пізно стикається із такими проблемами. Відповідь одна – це монополія. Монополісти диктують власні правила гри, незважаючи на те, що процес підключення об’єктів до постачання газу регламентовано нормативними документами. Більше того, процес ускладнюється тим, що компанії-монополісти лобіюють прийняття на законодавчому рівні тієї нормативної бази, що вигідна їм. Дуже складно протидіяти монополісту, коли ти знаєш, що залежиш від нього на 100%», – розповідає Юрій Мартинюк.

Натомість ПАТ «Львівгаз» переконує, що процес підключення об’єктів до централізованого постачання газу чітко регламентований, а тривалість процесу підключення залежить виключно від своєчасності оплати за договором та процесу закупівлі необхідних матеріалів.

«Станом на зараз я не можу сказати, чи процес підключення нових споживачів затягується, чи ні. Кожен об’єкт необхідно розглядати окремо. Споживач звертається до ПАТ «Львівгаз», отримує технічні умови, виготовляє проектно-технічну документацію, заключає договір на «нестандартне приєднання», та проводить оплату договору. З того моменту, як він здійснив оплату згідно договору, ПАТ «Львівгаз» розпочинає процес закупівлі необхідних матеріалів та газифікації того чи іншого об’єкту», – зазначає Павло Петрович Сербан, директор технічний ПАТ «Львівгаз».

Він також наголошує, що термін приєднання новобудови до постачання газу залежить від своєчасності оплати послуг та процесу закупівлі в системі Prozorro. «В нас немає поняття мінімальний-максимальний термін підключення. Термін дії договору на «нестандартне під’єднання» – один рік. Все залежить від своєчасності проплати послуг згідно договору. Відповідно далі у нас триває процес закупівель, наразі ми купуємо матеріали в системі Prozorro», – пояснює Павло Сербан.

Втім, як пояснюють забудовники, компанія-монополіст часто встановлює індивідуальні вимоги до кожного конкретного будівництва, котрі залишаються не завжди зрозумілими.

«Якщо в обленерго є нормативні документи і в принципі всі вже розуміють по яким правилам грати, то «Львівгаз» веде себе абсолютно суб’єктивно, виставляючи індивідуальні умови до кожного з об’єктів, затягуючи всі терміни. Ніхто не розуміє яким чином і якими критеріями вони керуються», – зазначає Юрій Мартинюк.

Відтак терміни введення нового житла в експлуатацію може відтягуватись на невизначений термін.

«Одна справа коли ти підключаєш газ до триповерхового будинку, і зовсім інша коли підключають 10-ти поверховий будинок», – зазначає Юрій Мартинюк.

Звичайно, не варто виключати технічних проблем під час підключення газу до нових об’єктів.

«У сформованій ситуації, не можна виключати технічні проблеми, пов’язані з підключенням новобудов до централізованого постачання газу. Однак, які б технічні проблеми не виникали, в першу чергу необхідно уважно вивчити пункти договору підключення, укладеного між ПАТ «Львівгаз» і власниками новобудов. Якщо причини, за якими ПАТ «Львівгаз» не підключає новобудови до централізованої поставки газу, не є згідно договору форс-мажорними обставинами, то фактичні власники новобудов, мають право звернутися до суду з позовною заявою та зобов’язати ПАТ «Львівгаз» виконати взяті на себе зобов’язання», – зазначає Марина Багрова, член правління міжнародної спілки «Інститут національної політики».

Оскарження дій монополіста можливе, втім, часто, це знову ж таки невиправдано затягує процес у часі.

«Навіть, якщо ти будеш оскаржувати ті чи інші рішення – ти потрапляєш в часовий капкан. Поки в тебе триватиме судова тяганина, тобі затримуватимуть видачу технічних умов. Усе це відбивається на відносинах будівельної компанії з потенційними покупцями-інвесторами. Відповідно впливає на економічні показники та фінанси», – зазначає представник Асоціації західноукраїнських забудовників.

Варто наголосити, що згідно закону, альтернатива монополісту начебто існує. Стаття 13 закону «Про ринок природного газу» визначає право споживача на вільний вибір постачальника газу. Однак, на ділі, існує природна монополія облгазів.

«В нас дуже довго тривала розробка та прийняття закону «Про ринок природного газу», і власне цим законом правила гри, можна сказати, встановлені. В ідеалі постачальника газу ми мали б обирати як інтернет-провайдера, тобто подивились умови одного, іншого, третього, та обрали одного із них. Але насправді в нас існує монополія усіх облгазів, не лише ПАТ «Львівгаз», адже вони єдині постачальники на ринку», – зазначає Андрій Коваль, експeрт в сфeрі eнeргeтики ГО «Інститут законодавчих ідeй».

Варто також зазначити, що законодавчо неврегульованим залишається процес передачі на баланс новостворених комунікацій.

«Здійснюючи підключення до електропостачання ти повинен створити певну інфраструктуру, протягнути кабелі, збудувати електропідстанцію, і все це потім передають на баланс обленерго, чим, фактично, капіталізується їх бізнес. Варіанти не передавати є, втім забудовник в такому випадку змушений буде займатись непрофільною діяльність. Обов’язок передати на баланс обленерго новоствореної інфраструктури регламентується законодавством, яке не залишає альтернатив або залишає ту альтернативу, що є невигідною. Аналогічна ситуація і у випадку з підключенням до централізованого постачання газу. Усі ці витрати, в кінцевому результаті лягають на плечі споживачів», – зазначає Юрій Мартинюк.

Як зазначає технічний директор ПАТ «Львівгаз»  Павло Сербан такий порядок регламентується чинним законодавством.

«Інфраструктура передається на баланс ПАТ «Львівгаз». Це згідно кодексу», – наголошує він.

На сьогодні існують декілька законодавчих ініціатив, котрі мали б врегулювати дане питання, втім на сьогодні обов’язок забудовника передати новостворену інфраструктуру на баланс облгазів дійсно цілком законний.

«Ця ситуація пов’язана із специфікою постачання газу кінцевим споживачам. Труба котрою транспортується газ – одна. Звичайно, для підключення нового об’єкту до централізованого постачання газу необхідно збудувати газорозподільчу станцію, протягнути трубу, але хто буде користуватись цією станцією в подальшому? Зараз на абсолютно законних підставах облгази намагаються взяти їх на свій баланс. Втім це питання обговорюють, існують різноманітні законодавчі ініціативи, щодо врегулювання цієї ситуації», – зазначає Андрій Коваль.

Слід констатувати, що влада жодним чином не реагує на поведінку монополістів.

«Держава санкціонує діяльність в тому числі і монополій. Але слід розуміти, що якщо монополіями де-юре володіють офшорні компанії, де-факто їх власники тут, вони лобіюють в уряді зручні для себе правила гри. Це питання державного рівня. В Верховній раді, в Кабміні, повинні пояснити чому правила гриє саме такими, і чому немає жодної реакції на некоректну позицію монополістів на ринку, в тому числі на ринку, що пов’язаний з будівництвом та приєднанням відповідних мереж», – пояснює Юрій Мартинюк.

Аби побороти монополію, і не лише на законодавчому рівні, що передбачено законом «Про ринок природного газу», а фактично встановити право вільного вибору постачальника газу, необхідно залучити до процесу числених представників влади.

«Небхідна участь АМКУ, регулятора НКРЕКП, Кабінету міністрів, компанії ПАТ «Нафтогаз», і звичайно громадян, представників ОСББ, тощо. У Європі цей шлях пройшли протягом вісьми-десяти років, ми лише на початку цього шляху. І тут варто розуміти, що олігархи, а облгази належать олігархічним кланам, будуть протидіяти цьому процесу», – зазначив Андрій Коваль.

«Однією з причин можливих зловживань з боку таких компаній як ПАТ «Львівгаз», є відсутність у нашій країні дієвого антимонопольного законодавства. Але вирішення цього питання на загальнодержавному рівні знаходиться в компетенції депутатів Верховної Ради. В рамках виконання зобов’язань перед європейськими партнерами, а також виборцями, депутати Верховної Ради зобов’язані прийняти антимонопольне законодавство України, відповідне європейським принципам і стандартам протидії різним монополіям в нашій країні», – додала Марина Багрова.

Зазначимо, журналіст ІА «Вежа» звернувся за коментарем до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Наразі ми отримали запевнення голови НКРЕКП Оксани Кривенко прокоментувати в найкоротший термін можливі зловживання ПАТ «Львівгаз» в частині підключення нових споживачів до централізованого постачання газу. Наразі ми очікуємо на її письмову відповідь.

Зазначимо, за інформацією порталу Youcontrol компанією ПАТ «Львівгаз» володіють ряд компаній серед котрих НАК «Нафтогаз» з 25-ти відсотками акцій, а також компанії ТОВ «Омега-капітал» (9,98% акцій, – Ред.) та ТОВ «Транзит-інвест» (9,97% акцій, – Ред.) котрі були засновані рядом офшорних компаній, ПАТ «Газтек» (24,95% акцій) котра також була заснована кіпрськими офшорними компаніями та входить до групи компаній «Груп ДФ» контрольованої українським бізнесменом Дмитром Фірташем, та кіпрська компанія Матерон Лімітед (22,84% акцій).

ДЖЕРЕЛО: http://vezha.net.ua/