У мене таке враження, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України (ДАБІ) стала розмінною монетою, якою пожертвували, щоб створити нову корупційну схему глобального масштабу.

Про рай для забудовників

Наголошу: я ні разу не захищаю ДАБІ – всім відомо, що вона була корупційною структурою (в першу чергу – на центральному рівні), і ми про це в середовищі місцевого самоврядування неодноразово наголошували. Я про підхід і про те, що такий спосіб розв’язування цієї нелегкої задачі аж ніяк не дарує нам бажаного результату. Такий підхід не руйнує систему, а дає прекрасну нагоду вибудувати нову. І це вже відбувається.

Невдовзі на нас чекає друге читання законопроєкту №5655. Більшість “тверезих” правок було відкинуто, і ми отримали кінцеву редакцію, яка не вселяє оптимізму. Натомість можна з упевненістю сказати: це буде суцільний рай для забудовників, а міській владі доведеться лише розводити руками.

Про нову схему і лазівки в нових правилах гри

Не хочу заглиблюватися і цитувати норми нових законів, які разом творять нову систему. Краще, спираючись на практику, просто опишу, що з огляду на пропоновані зміни буде відбуватись.

Уявімо, що я забудовник. Першим ділом набуваю землю. Як власник/орендар земельної ділянки я подаюсь на отримання містобудівних умов і обмежень. Якщо дотримуюсь певних вимог (їх небагато і вони не складні) – відмовити мені місто не має підстав. Містобудівні на руках – замовляю проєкт і будую.

Звичайно, новий закон зобов’язує мене звернутися в дозвільний орган. Але тепер це не конче міська інспекція як орган місцевого самоврядування. Забудовник матиме опцію звернутися до… нотаріуса, який без жодного аналізу документації видаватиме потрібний для початку будівництва документ. Корупцію подолано? Вважаю, навпаки! Її локалізовано до структури, з якою легше домовитися. Міська влада так чи інакше змушена думати про громаду і людей, а для нотаріусів це – just business.

Далі – більше. На сьогодні контроль за перебігом будівництва здійснюють державна та міські інспекції. Тепер запроваджується “геніальна” опція: державний контроль за будівництвом буде здійснювати приватна компанія (!). Відтак укладаю договір з приватною конторою з контролю за будівництвом, тобто плачу їй гроші, щоб вона мене контролювала.

Ну ви самі можете уявити цей діалог.

Якщо люди, яким я заплатив кошти, на якомусь етапі будівництва наважаться мені сказати: “Ей, ти там на поверх більше збудував, ми складаємо протокол”. Я – в кращому разі кажу їм “дякую і до побачення”, у гіршому – “ви офігіли, ви ж взяли мої гроші”, розриваю договір і йду до іншого контролюючого органу.

Тепер складені протоколи мені абсолютно нічим не загрожують. Вони просто втрачають будь-яку силу. І так я можу робити нескінченно, поки не збудую будинок (чи що я там собі придумав будувати).

А коли будівля is ready, я через електронну систему здаю будинок в експлуатацію.

Все – мешканці вулиці N міста NN отримують своє наступне гетто. Причому таке, що реально загрожує безпеці майбутніх мешканців.

Повірте, буде саме отак.

А в той самий час:

  1. Під стінами міської ради пікет незадоволених мешканців.
  2. Місто розводить руками: а що ми, є дозвільний орган (приватний нотаріус) і контролюючий орган (приватна компанія).
  3. Чесний нотаріус: а що – я взагалі не фахівець, що подали – те й видав.
  4. Доброчесний приватний контролер: протокол про порушення я склав, а санкції накладає суд. І взагалі всі претензії до мене – це тиск на малий і середній бізнес, я просто роблю свою роботу.
  5. Суд: протокол складено без дотримання якоїсь процедури, тому зупинити будівництво неможливо (зачіпок за потреби можна знайти мільйон). Далі – апеляція, касація.
  6. Будинок давно виріс і його здали в експлуатацію через електронну систему – мешканці насолоджуються виглядом на нову сусідню новобудову і час від часу пікетують міську раду, яка – дивіться пункт 2, де влада розводить руками.

І я мовчу вже про якусь соціальну інфраструктуру – школи, садки, дороги, амбулаторії, медіатеки, до побудови яких раніше долучалися сумлінні забудовники.

 

Що чекає на міські інспекції архбудконтролю

Міська інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК) у Львові лише за 2021 рік стягнула до бюджету Львова 11 мільйонів штрафів (накладено на понад 22 мільйони гривень.). Цим можна хіба потішитися і забути. Щойно буде проголосовано в другому читанні законопроєкт №5655 – працівникам міської інспекції результативніше буде перепрофілюватися на блогерів, але обов’язково закупити дрони. І зараз поясню чому.

Все, що залишають за міськими інспекціями – моніторинг. При чому моніторинг обов’язкового характеру. За бездіяльність передбачено кримінальну й адміністративну відповідальність.

Тобто працівники інспекції мають гуляти містом, дихати свіжим повітрям, знімати міські краєвиди й розшукувати самобуди. Є самобуд чи підозра на кілька зайвих поверхів – інспектор мусить це зафільмувати. Але як завжди, є “але”. На будову зайти він не має права – закон цього не дозволяє. А якщо пліт високий, тоді залишається дрон або якісь ходулі, щоби хоч якось зазирнути за пліт. Мабуть, такі вимоги часу.

Ну добре, є задокументовані порушення – що далі? Далі інспекція ДАБК може тільки передати скаргу в новостворену центральну Державну інспекцію архітектури та містобудування або в контролюючу будову приватну компанію. І лише вони приймають якесь рішення. Передбачаю, що сумнівів у твердженнях міських інспекторів буде багато, адже на будові вони фізично присутніми не були.

Такий собі централізований ручний режим – на місцях моніторять, а в Києві – хочуть карають, а хочуть ні.

У будь-якому випадку, якщо ухвалять цей закон, керівником ДАБК має бути головний архітектор. Дивина та й годі.

Одним словом, міська інспекція ДАБК, по суті, не матиме якихось серйозних повноважень, не буде нікого штрафувати, її працівники здійснюватимуть винятково моніторинг. І тоді питання – які важелі впливу міська влада матиме на несумлінних забудовників?

Ви скажете: от і добре, корупційні чиновники не зможуть набивати собі кишені. А я скажу: от і зле, бо наші з вами міста за такої, вибачте на слові, реформи перетворяться на гетто в рекордні терміни. Ну а корупція? Завдяки залученим приватним структурам вона й надалі буде цвісти й пахнути. Зрештою, про це був офіційний висновок НАЗК.

Автор: Любомир Зубач – юрист, заступник міського голови з містобудування Львівської міської ради.