string(12) "disqus_embed"

РОЗБІР: ЩО НАСПРАВДІ ЗМІНИЛОСЯ В ДБН, І ЯК ЦЕ ВІДІБ’ЄТЬСЯ НА МІСЬКІЙ ЗАБУДОВІ

У березні-квітні 2018 року інформпростір ринку нерухомості захопили повідомлення про зміну ДБНів: оцінювали – що можуть скасувати, а що ввести, і чи втілиться ця ініціатива в життя. 5 квітня стало відомо, що Науково-технічна рада Мінрегіонбуду затвердила чотири нові державні будівельні норми, в тому числі ті, що стосуються містобудування, які вступлять в силу через три місяці, повідомляє Property Times.

Що сталося?

Диявол криється в дрібницях, а справжні реформи – в підзаконних актах, інструкціях і, звичайно ж, в будівельних нормах. Неможливо побудувати «Європу» в буквальному сенсі, якщо навіть хороший проект при «адаптації» під нормативи перетворюється у совковий мікрорайон, а вулиця при реконструкції відтворює проект 70-х років.

Україна вже 27 років як начебто розпрощалася з СРСР, у країні сталося цілих дві революції, виросло покоління людей, які не з чуток знають, як все влаштовано «там, на Заході» і чому – однак тільки тепер ми, нарешті, «наважилися» оновити такі важливі нормативи як планування міст і вулиць в населених пунктах.

Застарілі нормативи, з одного боку, в буквальному слові консервували радянську дійсність, з іншого, в тих розділах, які раніше особливо й не було потрібно регулювати, створювали «вікно можливостей» для недбайливих забудовників створювати всіляке ЖК «Мордор-Сіті», знову ж таки в буквальному сенсі калічачи міста і долі їхніх мешканців.

За оцінками Мінрегіонбуду, всього в Україні діє 109 ДБН, з них 27 порахували які вимагають термінового оновлення. У 2017 році було прийнято 13 нових ДБНів, а в 2018 – поки тільки 4, але дуже важливих: «Планування і забудова територій», «Заклади освіти», «Заклади дошкільної освіти» і «Вулиці і дороги населених пунктів».

Процес розробки та внесення змін-пропозицій був напрочуд для української нормотворчості публічний – круглі столи, дискусії, залучення громадських організацій та багато чого ще. Також спростили процедуру майбутніх змін – адже очевидно, що з розвитком технологій і подальшої урбанізацією врахувати наперед багато чого не вийде.

Що ж змінилося?

З погляду загального міського планування крім «червоних» ліній з’явилися ще «блакитна» і «зелена». Перша обмежує висоту забудови виходячи з лінії силуету міста (ми розуміємо, що невисока будівля на пагорбі іноді виділяється ще більше, ніж висотка в яру), друга – обмеження забудови особливо цінних зелених зон.

Втім, це все одно регулюється містобудівною документацією, де у нас ще існує радянська практика дуже детальних генеральних планів. І розробляються вони до сих пір, найчастіше, фахівцями «старої школи», без реальних економічних розрахунків і обліку інтересів суб’єктів господарювання, зате з чисто формальною процедурою громадських слухань. 

Якщо співвідносити  житлові комплекси, що нині будуються і нові будівельні норми, то може скластися враження, що розробники вирішили підтримати більш якісне за планувальними рішеннями житло і «притиснути» бажання деяких забудовників заробити по максимуму на дешевих квартирах. З ДБНів нарешті зникли такі пережитки радянських часів як сходинки в під’їзд, сміттєпроводи, майданчики для чищення килимів, заборона на ліфти в паркінг, а дитячі садки тепер можна розміщувати на перших поверхах житлових комплексів.

Багато уваги в змінах приділили забезпеченню рівного доступу для людей з інвалідністю – це стосується як будівництва житлових будинків (наприклад, адаптація нижніх поверхів для проживання і та ж відсутність сходинок в під’їзді), так і дуже важлива норма – всі школи повинні бути адаптовані для людей на колясках, щоб нарешті відійти від сегрегації через спецшколи.

Щільність, точкова забудова і паркінги

А ось найжорсткіший «удар» по будівельниках «мурашників» – реальне обмеження щільності населення. Якщо раніше в ДБН хоч і була норма 180-450 чоловік на гектар – але обмовка «може перевищувати 450 за умови обґрунтування» дозволяла підвищувати реальну щільність майже до безкінечності. У нових ДБН норматив 450 можна перевищувати не більше ніж на 20% – і при чітко обумовленому обгрунтуванні: наявності багатоповерхових паркінгів, вбудовано-прибудованих дитячих садків, відкритих терас (наприклад, на стилобатах) і розташування парку або скверу в пішохідній доступності 500 м.

«Притисли» в нових ДБН і прихильників точкової забудови – коли будова займає майже всю ділянку. Тепер запроваджено нормативи по відсотку забудованої території в залежності від поверховості – наприклад, для житлового будинку висотою 11 і більше поверхів це не більше 30% території.

Під цю норму підпадають і нині «модні» рішення організації двору на даху стилобату – адже це вже вважається забудованою землею.

Крім ущільнення забудови в комплексі нових ДБНів є і ряд заходів по стримуванню автомобілізації. Хоча ЗМІ облетіла новина, що у дворах заборонять паркуватися, насправді ж заборонили розміщувати всередині кварталів гаражі і місця зберігання авто – а ось гостьові стоянки залишили, тільки порекомендували розміщувати їх з боку вулиці. В реаліях ми ж знаємо, що гостьові стоянки часто за фактом перетворюються в місця зберігання транспорту жителів.

Плануванні вулично-дорожньої мережі

З дорогами і вулицями ситуація складніша. Якщо запит на зміни норм будівництва житла багато в чому визначив ринок – багато девелоперів дійсно намагаються поліпшити якість проектів, адже це – конкуренція, питання вибору клієнтів-інвесторів, то в плануванні вулично-дорожньої мережі монополія замовників залишається за муніципалітетами, які залишаються вельми консервативними.

Незважаючи на значне зростання смертності в ДТП і рівня автомобілізації, цей досить вузький сегмент планування, результатами якого користуються при цьому всі без винятку жителі міст, з погляду технічних завдань поки залишається «в полоні» «автомобілецентричного» підходу. Його сповідують в першу чергу дорожні інженери ще радянської школи, а також місцеві поліцейські, які зобов’язані погоджувати проекти.

Як результат – навіть у Вінниці нові острівці безпеки і переходи доводиться в буквальному сенсі «вигризати», а в Києві реальне перепланування вулиць – не справа найближчого року, а то й двох. Кількість же реалізованих проектів за сучасним підходом обчислюється одиницями в рамках всієї країни – простіше кажучи, в Україні поки що практично немає справжніх європейських вулиць.

У нових ДБН нормативи посилили – тепер, наприклад, заборонені «зебри» через 4-смугові вулиці: чи острівець безпеки посередині, або світлофор. Втім, і раніше діяла схожа норма, яка зобов’язує будувати острівці безпеки на 6-смугових магістралях – але скільки ж їх, таких «доріг смерті», навіть нещодавно відремонтованих, без будь-яких засобів безпеки руху та в житлових районах!

Знизили і нормативи по розрахункової швидкості для проектування вулиць: якщо раніше «світлофорні» магістралі міського і районного значення розраховували по 80-100 км / год, то тепер – під 60 км / год.

Тобто якщо раніше проектувальники по суті свідомо провокували водіїв перевищувати швидкість на 20-40 км / год вище дозволеної – то тепер тільки на 10 км / год, і то це швидше через те, що тільки з 1 січня 2018 року в містах діє обмеження 50 км / год.

Повинні розпрощатися українські міста і з широкими смугами руху – за новими нормами їх ширина не повинна перевищувати 3,75 метра, тоді як нині і 4, і 5 метрів – цілком буденна практика. Звуження ж смуг до 2,75-3 метрів в містах при лімітованому максимумі стане своєрідним тестом для комунальних служб на готовність вводити нововведення. Це як з побілкою дерев – ніби як ще в 2006 році заборонили, а до сих пір на підтримку цього радянського пережитку йдуть гроші платників податків.