Містобудівні умови та обмеження (МУО) не повинні суперечити містобудівній документації
Sorry, this entry is only available in Ukrainian.
Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 04.09.2019 року по справі №826/13852/17, щодо скасування рішення ДАБІ про анулювання містобудівних умов та обмежень та, зокрема, щодо питання законності містобудівних умов та обмежень (МУО) у контексті їх відповідності затвердженому Генеральному плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, дійшов наступних висновків:
Рішення ради щодо цільового призначення земельної ділянки не може бути підставою для визначення відповідності чи невідповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації, оскільки таке не є містобудівною документацією.
Концепція стратегічного розвитку м. Києва та висновок КО «Інститут Генерального плану» не відносяться до документації, що підтверджує відповідність намірів забудови містобудівній документації. Концепція є проміжним документом, спрямованим на розробку Генерального плану, але не є містобудівним документом, який рівнозначний чинному Генеральному плану.
Містобудівні умови та обмеження (МУО), які не відповідають генеральному плану населеного пункту та іншій містобудівній документації на місцевому рівні не можуть вважатися такими, що враховують громадські та приватні інтереси при плануванні та забудові територій, власників будівель, що оточують місце будівництва, а тому порушують основи містобудування, визначені ст. 5 Закону України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 та ст. 2 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” від 17.02.2011.
Проте, Верховний суд зазначив, що:
- Суди попередніх інстанцій повинні були з’ясувати відомості щодо території по вул . Половецькій, 4, передбачені Генеральним планом м. Києва та іншою містобудівною документацією (у разі її наявності), та перевірити чи відповідають їм містобудівні умови та обмеження.
- У справі, що розглядається, суд першої інстанції не аналізував Генерального плану м. Києва, а суд апеляційної інстанції не врахував відомості Генерального плану м. Києва, за якими територія земельної ділянки на перетині вулиць Половецького та Багговутівської за функціональним призначенням належить до території промисловості. Суди не надали оцінки витягу щодо чинних містобудівних регламентів, який містить ці відомості.
- Як наслідок, суди не з’ясували, на яких підставах у пункті 9 Містобудівних умов з посиланням на Генеральний план міста Києва зазначено, що функціональне призначення земельної ділянки «частково територія громадських будівель та споруд та промислова територія», в той час як відповідно до витягу щодо чинних містобудівних регламентів ця ж територія належить до «території промисловості». Причини цієї невідповідності не було досліджено та пояснено, хоча це питання є ключовим у спорі.
В результаті суд постановив: рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий розгляд.
Ⓒ 2019