Архітектура для людей, або як столітні традиції працюють в сучасних житлових просторах

Ми ідентифікуємо місто перш за все через будинки австро-угорського періоду. Однак, варто взяти до уваги не менш цікаві споруди, зведені у 1920-1930 роках у стилі функціоналізму. Як комфорт та життя особистості взяли верх над вишуканістю розглядали на прикладі комплексів “На гірці” – одного з перших зразків цього напряму у Львові та “Вілли Магнолії”, де традицію продовжили.

Матеріал створено спільно з Villa Magnolia

Початок ХХ століття став для Львова періодом будівельного буму. Ключовою відмінністю нового будування була націленість не на зведенні розкішних кам’яниць з оздобленими фасадами, а облаштування комфортних житлових зон і увага до людини. Нове покоління архітекторів – послідовники школи дизайну «Баухауз» стверджували, що комфорт і життя особистості важливіші за вишуканість приміщень.

Один із основних постулатів архітектури функціоналізму про те, що краса в архітектурі та дизайні – це  результат функціональності, тому форма будівлі повинна керуватися її функцією. Деякі сучасні львівські забудовники намагаються продовжувати традиції якісного житла міжвоєнного періоду.

Та чи так це насправді? У своєму невеличкому дослідженні ми спробуємо порівняти комплекс «На гірці» на вулиці Стрийській, який став одним із перших зразків функціоналізму у Львові та визначив характер житлового будівництва міста, з житловим комплексом «Вілла Магнолія», проектанти якого хотіли відновити традицію якісного будівництва елітного приватного житла. 

Ідея

“Ми побачили минуле міста та зрозуміли, як будувати його майбутнє,” – зазначає забудовник «Вілли Магнолії». Споглядаючи на житловий комплекс із пагорбів вул. Пасічної, ми знаходимо багато спільного з функціоналістичною архітектурою: правильні обриси фасаду, ідеальні геометричні форми, відсутність декоративних елементів, однотонний колір стін. Важливим нюансом є сірі оздоблювальні цеглини, які поєднуються із традицією архітекторів-функціоналістів використовувати як облицювання партеру та периметру будинку, камінь та клінкерну декоративну цеглу.

Комплекс «Вілла Магнолія» налічує 6 будинків та 132 квартири різного планування. Малоповерховість будівель (5 поверхів) підкреслює тяглість «Магнолії» до міжвоєнної архітектури. 

Комплекс «На гірці» складається з трьох об’ємів — центрального 6-поверхового і двох бічних, 5-поверхових. Для оздоблення першого поверху також використано цеглу, щоправда, червоного кольору.

Якщо порівняти архівні фотографії новозбудованого функціоналістичного комплексу та «Магнолії», побачимо, що своїми зовнішніми характеристиками вони нагадують будівлі одного періоду. 

Розташування

На початку ХХ століття Львів розвивався на зразок міста-саду. В  суспільстві набирали обертів ідеї здорового способу життя. Житло та навколишні ландшафти мали сприяти новій філософії проживання у місті. Функціоналістичний комплекс на вул. Стрийській розмістили на мальовничому схилі пагорба поруч із парком, а його архітектор Вітольд Мінкевич спроектував багато лоджій та балконів у будинку. Характерною рисою комплексу «На гірці» є саме відкриті бокові балкони по кутах будинку. 

Згідно з ідеями архітекторів функціоналізму, кожна кімната мала добре освітлюватися (навіть ванна чи кухня) задля створення комфорту та затишку всередині. У той час перед фасадами будівель часто залишали невеличку територію під озеленення та формування клумб. Вважалося, що квіти та дерева нададуть барвистості зазвичай білим або сірим будівлям і “оживлять” простір навколо. В курдонері комплексу на вул. Стрийській є великий внутрішній двір і невеликий сад. 

«Магнолія» теж вирізняється чималою кількістю терас, балконів та лоджій. На останніх поверхах будинків – виразні бокові балкони, які виходять у внутрішній дворик. Важливою відмінністю «Магнолії» від комплексу «На гірці» є двостороння орієнтація під’їздів та зручне розташування проходів та ліфтів. Дворик є закритою територією мешканців будинків.

Там облаштовано різноманітні зони для відпочинку із зеленими острівцями. Проектанти «Вілли» подбали і про приватні зелені зони – біля квартир на перших поверхах розташовані газони з низькими огорожами. Сам комплекс розлігся у «легенях міста» – поряд Винниківський ліс.

Деталі

Для архітектури міжвоєнного періоду, яка уникала пишних оздоблень, дуже важливими стають якісні матеріали та деталі: алебастрові панелі у під’їздах, гнуте дерево на поручнях, витончена робота при формуванні сходових маршів. Цікаво оформлений вхід до будинку: дерев’яні двері з  скляними вставками, оздоблені металевими гратами, латунна фурнітура, так звані вікна-ілюмінатори чи термометри, флагштоки та інше. 

Функціональність та інноваційність 

Міжвоєнні «люкси» вирізнялись не лише сміливою для того періоду архітектурою, а й технологічним оснащенням. Вже у тридцяті роки у будинках були свої котельні, обігрів відбувався через централізоване опалення та батареї, до будинків підводився газ, на кухнях розташовувались холодильні камери, що працювали на сухому льоді, у під’їздах встановлювати системи, подібні до сучасних домофонів та ліфти. За безпекою та чистотою будинку слідкував двірник.

Розглядаючи «Магнолію» через призму функціональності, одразу розуміємо, що житловий комплекс обладнали всіма можливими сучасними інструментами, які сприяють комфорту та безпеці: служба охорони та 57 відеокамер на всій території комплексу, картковий доступ, спеціальна система сигналізації для кожної домівки – охорона, пожежна та газова служба, підземний паркінг на 72 авто, наземні автостоянки, у подвір’ї – критий велопаркінг. 

Крім цього, у кожному помешканні встановлено кран з чистою питною водою, відбувається збір дощової води для поливу рослин та газонів, передбачено ощадне використання електроенергії (сонячні колектори, LED-освітлення загальної території комплексу), – це підкреслює екологічність проекту. 

Водночас, обмежений доступ до спільного простору, на нашу думку, з одного боку є вимушеним і диктується умовами сучасності, але з іншого – чи сприяє закрита внутрішня територія комплексу та цілодобовий нагляд за його мешканцями налагодженню соціальних зв’язків? 

Здається, творці проекту намагаються відповісти на наше запитання, передбачивши у комплексі місце для просторого спортзалу, мінімаркету, кав’ярні-пекарні, обладнавши на території внутрішнього дворика спортивний та дитячий майданчики, які доступні як для мам з візочками, так і для людей з особливими потребами. Як формами, так філософією функціонування в житловому просторі «Вілла Магнолія» вміло продовжує традицію міжвоєнного функціоналізму. Архітектурні ідеї майже столітньої давності фактично отримують нове втілення,  збагачене сучасними технологіями.

P.S. більш детально про Villa Magnolia – тут.

У публікації використана інформація з сайту Modernism 

Фото: Мирослава Ляхович