Повернуть грошима або збудують заново: як зафіксувати пошкодження житла від бойових дій
Більш ніж за чотири місяці воєнних дій в Україні ані Кабінет Міністрів, ані Верховна Рада так і не запровадили дієвого механізму компенсації збитків за знищене чи пошкоджене майно.
Втім представники української влади запевняють, що постійно працюють над удосконаленням процедур, що спростять оформлення виплат за втрачене майно. А Офіс Президента навіть опублікував порядок фіксації збитків. Розберемося в ньому докладно.
Подання заявки. Перше, що має зробити власник (або балансоутримувач) знищеного чи пошкодженого майна – подати заявку. Це можна зробити через програму «ДіЯ» на смартфоні або на однойменному порталі послуг.
Потрібно заповнити онлайн-форму та вказати дані про об’єкт, характер і ступінь ушкоджень, їх докладний опис, а також додати відповідні фото руйнувань.
Аналогічну процедуру можна зробити не тільки онлайн, а й традиційним способом – у Центрі надання адмінпослуг або ж у нотаріуса.
Обстеження об’єкту. Після подання заявки створюється спеціальна комісія, що виїжджає на місце руйнувань чи пошкоджень та проводить експертизу (згідно з нормами постанови Кабміну №473 від 19 квітня 2022 року). До складу такої комісії можуть входити представники місцевої влади, у тому числі військово-цивільних адміністрацій, фахівці у галузі будівництва, геодезії та землеустрою.
Комісія обстежує об’єкт лише за умови, що на території, де розташоване житло, не ведуться бойові дії, а вибухонебезпечні предмети, знайдені там, ліквідовані або знешкоджені.
За результатами проведеної експертизи комісія складає спеціальний акт. До нього, зокрема, вносяться дані про комісію та її членів, про власника або керівника пошкодженого об’єкта, інформація безпосередньо про сам об’єкт (адреса, загальна площа, кількість поверхів, секцій тощо), дані про характер, обсяг і можливі причини пошкоджень (якщо це можна визначити). До акту обов’язково додаються матеріали фотофіксації.
Водночас власник нерухомості може замовити свою незалежну експертизу. Наприклад, якщо він вважає, що попередня комісія некоректно оцінила масштаби збитків. Але, само собою, у такому разі роботу експертів уже оплачуватиме замовник власним коштом.
Виплата компенсації. Оце поки що найскладніший і найменш допрацьований момент. У роз’ясненні ОП сказано, що держава покриватиме збитки трьома способами. Це виплата грошової компенсації, відновлення житла за рахунок коштів держбюджету чи надання постраждалим нових квадратних метрів. Але для того, щоб цей механізм компенсації почав функціонувати, парламент має ухвалити законопроєкт №7198. Його депутати підтримали у першому читанні ще 1 квітня. Відтоді щодо цього документа жодного руху більше немає.
Про те, як відбуватиметься компенсація, є лаконічна згадка і на порталі «ДіЯ». Там сказано, що механізм ще справді в розробці, але, швидше за все, він буде таким. Потрібно буде подати окрему заявку на оцінку збитків (не плутати з обстеженням житла, це трохи інше), для якої збирається окрема комісія, після чого особа, яка постраждала, на свій банківський рахунок отримає відповідну суму коштів.
Ну а поки що українці, які втратили дах над головою, можуть розраховувати на виплати в рамках постанови Кабміну №767 від 2 вересня 2020 року. Вона передбачає компенсацію максимум у сумі до 300 000 грн. Тож якщо ринкова вартість зруйнованої квартири становить, скажімо, 900 000 грн, держава поверне її власнику лише третину.
Доводимо розпочате до кінця. Юристи вважають, що не можна нехтувати навіть найменшою можливістю отримати компенсацію, і рекомендують у будь-якому випадку подавати заявку. При цьому для того, щоб підвищити шанси на відшкодування збитків, правозахисники радять врахувати кілька важливих моментів. А саме:
- Максимально докладно зафіксувати пошкодження майна (зробити не лише фото, відео теж зайвим не буде).
- Залучити для фіксації збитків як спеціальну комісію, створену органом місцевого самоврядування, так і незалежних експертів (те, що було сказано вище).
- При поданні заяви на компенсацію долучити до фото та відео докладний опис того, коли саме сталося пошкодження/руйнування.
- Додати до поданих матеріалів документи, що підтверджують право власності на житло.
Також не завадить заручитися допомогою свідків. «Запросити на огляд пошкоджень можна навіть випадкових перехожих, і за їх участю скласти акт огляду об’єкта», – коментує Микола Максимов, адвокат юридичної компанії Riyako & Partners.
Щодо самої компенсації та туманних перспектив її отримання теж не треба впадати у відчай. Крім того, що обіцяє держава, можна скористатися різними програмами допомоги від неурядових (зокрема. міжнародних) організацій. Таких як ООН, UNICEF тощо.
До того ж завжди є право звернутися з позовом до суду, вимагаючи стягнути заподіяну шкоду в повному обсязі. «І точно слід подавати позов про відшкодування завданих збитків, у яких відповідачем виступає РФ. У низці рішень за травень–червень 2022 року Верховний Суд визначив, що Росія не має судового імунітету в даних категоріях справ і вона є відповідальною особою за заподіяну шкоду», – рекомендує Сергій Савінський, юрист юридичної компанії Gracers.
Додатково повідомляємо, що на базі Асоціації західноукраїнських забудовників розпочала роботу юридична консультація, що БЕЗКОШТОВНО надає відповідну правову допомогу та інформацію загального характеру, необхідну потенційним покупцям квартир. Таку консультацію Ви можете отримати, заповнивши заявку за посиланням: ЗАПИТАТИ У ЮРИСТА або завітавши до нас в офіс, попередньо домовившись про зручну для Вас дату та годину за тел. 097-399-46-43.Також Ви можете отримувати всі новини про діяльність нашої Асоціації та цікаву інформацію у сфері будівництва, приєднавшись до нашої сторінки у соціальній мережі Facebook за посиланням https://goo.gl/SpzutJ