Відбудови без робочих рук не буде
Наслідки російського вторгнення стають дедалі відчутнішими в контексті кваліфікованих кадрів. Експерти оцінюють скорочення чисельності працездатного населення від 30 до 40% за понад 17 місяців війни.
На прикладі нашої компанії бачимо потребу в терміновому заповненні понад 200 робітничих вакансій, і це зараз – на будівельному ринку, який сильно постраждав. А якщо подивитись на ситуацію з очікуваною відбудовою, то вона набуває рис майбутньої катастрофи.
Згідно з індексом очікувань ділової активності в Україні від НБУ, компанії будівельної галузі сподіваються на зростання обсягу будівництва, нових замовлень, обсягу закупівлі сировини, матеріалів, а також у галузі розраховують на збільшення чисельності працівників.
Такий дисбаланс між очікуваннями й реальною ситуацією може призвести до низки небажаних наслідків у будівельній промисловості, зокрема збільшення строків для відновлення, його якості та сталості.
І поки громадськість шукає відповідь на запитання “Як будемо відбудовувати?”, будівельна галузь України ставить більш незручне питання “Хто буде відбудовувати?”.
В умовах збільшення попиту перспектива заповнення виробничих вакансій стикається з низкою проблем, зокрема високим відсотком мобілізації співробітників компаній, небажанням шукачів офіційно оформлюватися в штат через відсутність військового квитка або страх отримати повістку на робочому місці.
Таким чином, ми спостерігаємо картину, де в зону ризику кадрової нестачі потрапляє, перш за все, “білий” сектор, який працює прозоро, оформляє трудові відносини з робітниками належним чином і виконує всі вимоги згідно з законом.
Адекватне розв’язання цих проблем можливе тільки за умови повного порозуміння між державою, яка воює, та бізнесом, який працює. Що можна зробити, щоб поліпшити ситуацію вже зараз?
Перше – це бронювання співробітників. Порядок бронювання військовозобов’язаних на час воєнного стану затверджено Кабінетом міністрів. Критеріями визначення підприємств, чиї співробітники підлягають бронюванню, є: наявність стратегічного значення для економіки та безпеки держави; підприємства, що мають важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади.
Оскільки наша галузь не тільки зосереджена на будівництві нових споруд, а й залучена до ремонту та відновлення інфраструктури, пошкодженої чи зруйнованої внаслідок боїв, то визначення стратегічного значення будівельників не має викликати сумнівів.
Друге – зміна вимог для працевлаштування нерезидентів, бо без трудової міграції нам не обійтись. Тут варто провести аудит ефективності тих інструментів, що вже є, і готувати їх до масштабування: з десяти тисяч дозволів на рік, що видає Державна служба зайнятості, до декількох мільйонів за потреби. В майбутньому на нас чекає масовий пошук працівників у країнах Центральної та Південної Азії, Африки тощо.
Третє – підготовка кадрів для відбудови. Вже є розуміння, що відновлення України триватиме десятиліття. Якщо зосередити освітні потужності на необхідних для відбудови спеціальностях і сформувати держзамовлення, то це додасть декілька десятків тисяч фахівців щорічно.
Також варто розглянути в короткостроковій перспективі залучення до праці засуджених до обмеження або позбавлення волі. В Україні є механізми, які дозволяють брати на роботу засудженого. Станом на початок 2023 року таких потенційних кадрів – понад 42 тис. осіб у близько 100 виправних закладах країни.
Четверте – залучення інвестицій в автоматизацію будівельної галузі. Загалом у капітальному будівництві можна автоматизувати до 50% робіт. Попри те, що будівельна індустрія в Україні повільніше впроваджувала автоматизацію, ніж інші, зараз вона перебуває на перехресті, де інновації можуть пом’якшити наслідки трудової кризи.
У сучасному будівельному середовищі передові технології створюють умови для максимального використання доступної робочої сили, потенційно покращуючи робоче середовище.
Насправді ж будівельна галузь України ще до початку війни мала проблеми з персоналом. Лише за даними держстату, щороку, попри зростання обсягів виробництва будівельної продукції з 51 млрд грн у 2014 до 258 млрд грн у 2021 році, кількість зайнятих у галузі скоротилася (за цей час загально з 800 до менш ніж 700 тис. робітників).
Але через повномасштабну війну ми ризикуємо непомітно для себе пройти ту межу, за якою повернення школи фахівців буде можливе лише у довгостроковій перспективі. За оцінками експертів, торік у галузі працювало лише приблизно 250 тисяч людей.
А отже діяти треба прямо зараз, щоб українські спеціалісти й роботодавці знаходили одне одного та працювали на відбудову разом. Бо без робочих рук ніякої відбудови не буде.
ДЖЕРЕЛО
Додатково повідомляємо, що на базі Асоціації західноукраїнських забудовників розпочала роботу юридична консультація, що БЕЗКОШТОВНО надає відповідну правову допомогу та інформацію загального характеру, необхідну потенційним покупцям квартир. Таку консультацію Ви можете отримати, заповнивши заявку за посиланням: ЗАПИТАТИ У ЮРИСТА або завітавши до нас в офіс, попередньо домовившись про зручну для Вас дату та годину за тел. 097-399-46-43.Також Ви можете отримувати всі новини про діяльність нашої Асоціації та цікаву інформацію у сфері будівництва, приєднавшись до нашої сторінки у соціальній мережі Facebook за посиланням https://goo.gl/SpzutJ