ЖК Park Tower

Назва проекту: ЖК Park Tower
Адреса: м. Львів, вул. Стрийська, 86
Район: Львівська обл.
Забудовник: Галицька Будівельна Гільдія

Нерухомість: житлова новобудова 
Клас: бізнес

ЗАМОВНИК: ТзОВ “Завод №3”

ПРАВО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ: 

– Вид права: Право власності
– Підстава: Державний акт на право власності на земельну ділянку, зареєстрований 05.12.2007 р. 
– Цільове призначення: для будівництва житлово – торгово – офісно – готельно – розважального комплексу
– Кадастровий номер: 4610136900:05:007:0013

МІСТОБУДІВНІ УМОВИ ТА ОБМЕЖЕННЯ:

– Тип вихідних даних:  Рішення ЛМР від 07.04.2017 р. №288
– Реквізити: https://www8.city-adm.lviv.ua/

ДОЗВІЛЬНІ ДОКУМЕНТИ НА БУДІВНИЦТВО:

– Вид дозвільного документа: Дозвіл на будівельні роботи 
– Реквізити:   № ІУ113171921233 від 11.07.2017 р.

– Вид дозвільного документа: Повідомлення про зміну даних в дозволі на будівельні роботи
– Реквізити:   серії ІУ № 123180541166 від лютого 2018 р.

– Вид дозвільного документа: Сертифікат готовності об’єкта до експлуатації 
– Реквізити: серії ІУ №163192490950 від вересня 2019 року.

ОТРИМАТИ БЕЗКОШТОВНУ КОНСУЛЬТАЦІЮ ЮРИСТА

Інформація отримана з відкритих джерел та/або офіційних повідомлень органів державної влади та місцевого самоврядування.
У разі виявлення неточностей просимо повідомити: https://azuz.org.ua/nasha-adresa/

Схеми фінансування

Договір купівлі-продажу деривативу + договір купівлі-продажу майнових прав

Для залучення коштів на будівництво покупець укладає 2 договори: договір купівлі-продажу цінних паперів (деривативу) з інвестиційним фондом або компанією з управління активами та договір купівлі-продажу майнових прав з замовником будівництва.

Договір купівлі-продажу майнових прав укладають після виконання покупцем грошових зобов’язань за договором купівлі-продажу цінних паперів або інших фінансових документів (деривативу). Дериватив — стандартний документ, який засвідчує право та / або зобов’язання придбати або продати в майбутньому цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах згідно з пп. 14.1.45 Податкового Кодексу України.

Предмет договору купівлі-продажу цінних паперів або інших фінансових документів — це форвардний контракт. Форвардний контракт — це двостороння цивільно-правова угода за стандартною (типовою) формою, яка зобов’язує особу в майбутньому придбати або продати базовий акт в певний час та на певних умовах з фіксацією ціни продажу при укладенні контракту.

Продаж форвардного контракту запевняють (реєструють) у товарній біржі. Згідно ч.2, ст. 656 Цивільного кодексу, форма договору повинна бути обов’язково письмова, а ось у нотаріуса можна не завіряти. Договір купівлі-продажу майнових прав на об’єкт нерухомості, який покупець укладає із замовником будівництва — це підстава для вступу у власність майнових прав за відповідним актом. Коли будинок введуть в експлуатацію та присвоять поштову адресу, покупець отримає те, за що заплатив за договором.

Особливості:

• складна у створенні та обслуговуванні схема залучення коштів дає додаткові гарантії покупцеві;
• інвестору не потрібно платити третім особам для реалізації проекту;
• зменшена податкове навантаження на забудовника відбивається на ціні об’єкта інвестицій;
• мінімізується ризик подвійних продажів об’єктів нерухомості;
• у разі розірвання договору купівлі-продажу майнових прав існує ризик неповернення інвестицій в повному обсязі — наприклад можуть не повернутися ті гроші, які були витрачені за договором купівлі-продажу деривативу;
• забудовник може витрачати гроші для будівництва до отримання необхідної дозвільної документації;
• немає контролю над фінансовими потоками залучених грошей інвесторів з боку держави або керуючих;
• гроші можуть витрачати не за призначенням.

На що звернути увагу:

• На умови договору: матеріальна відповідальність сторін, чіткі терміни завершення будівництва та укладення основного договору, порядок та підстави розірвання договору та повернення коштів, права та обов’язки сторін та ін. В основному, максимально захищені права забудовника, а не інвестора, тому необхідно уважно вивчити договір та внести відповідні зміни.
• На наявність необхідного пакета дозвільної документації на будівництво;
• На репутацію суб’єктів будівництва;
• На досвід будівництва подібних об’єктів;
• На повноваження підписантів;
• На відсутності обмежень на підписання договорів.